Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р., торговельна марка (знак для товарів і послуг)(торгова марка) - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Відповідно до статті 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.
Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки тощо.
Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №750/13341/19
Обсяг правової охорони торговельної марки включає в себе предметну, територіальну та часову сферу чинності прав на торговельну марку. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається, за загальним правилом, на підставі свідоцтва.
Верховним Судом зазначено, що
Предметна сфера чинності виключних прав визначається переліком товарів і послуг, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків щодо яких зареєстрована торговельна марка.
Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
право на використання торговельної марки;
виключне право дозволяти використання торговельної марки;
виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Способи захисту прав на знак для товарів і послуг
Юрисдикційний - передбачає діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав або прав, що оспорюються.
Неюрисдикційний - передбачає дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту своїх виключних прав на торговельну марку, які здійснюються ними самостійно, без звернення до державних або інших компетентних органів.
Процедури захисту
Цивільно-правова
Головоною метою є не покарання порушника, а відновлення прав і компенсування збитків. У зв'язку із цим законодавство України встановило досить широкий спектр способів захисту:
визнання виключного права;
визнання недійсним договору відносно прав на торговельну марку;
припинення дій, що порушують право, у тому числі усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати;
відновлення положення, що існувало до порушення права;
компенсування збитків і інші способи компенсування матеріального збитку;
компенсування морального (нематеріального) збитку;
визнання незаконним рішення державного органу.
Підставою для притягнення порушника до цивільно-правової відповідальності є звернення власника виключних прав з позовом у суд.
Кримінально-правова
Передбачає притягнення порушника до кримінальної відповідальності. Однак, щоб кваліфікувати правопорушення на торговельну марку як кримінальний злочин, необхідно, щоб йому були властиві такі ознаки злочинного діяння, як неодноразовість або нанесення матеріальних збитків у великих або особливо великих розмірах. При цьому суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом із прямою формою вини. Стаття 229 КК України - незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.
Кримінально-правова відповідальність передбачає такі види покарання, як штраф, виправні роботи, позбавлення волі, конфіскація майна.
Адміністративно-правова
Процедура зводиться, переважно, до звернення особи, права якої порушені, із заявою в Антимонопольний комітет України. Таке звернення можливо у випадку кваліфікації порушення прав на торговельну марку як акту недобросовісної конкуренції. У зв'язку із цим Антимонопольний комітет уповноважений виносити наступні рішення:
визнання факту недобросовісної конкуренції;
припинення недобросовісної конкуренції;
накладення штрафів;
конфіскація товарів з неправомірно використаним позначенням і копій виробів іншого суб'єкта господарювання (підприємця).
Рішення Антимонопольного комітету може бути оскаржене в суді.
Окремо варто зазначити, що для захисту майнових прав на торгові марки під час митного контролю та митного оформлення товарів, що містять торговельні марки в Україні.діє Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності
Внесені до такого реєстру відомості використовуються митницею при перевірці товарів, що переміщаються через митний кордон України. А тому ця процедура є цікавою для виробників чи імпортерів товарів.
Наше Бюро забезпечує процедуру реєстрації торговельної марки в Митному реєстрі, захист інтересів власника свідоцтва на знак для товарів і послуг в суді, роботу з державними органами (Антимонопольний комітет, Державна митна служба тощо) задля забезпечення прав інтелектуальної власності власника торговельної марки.
Наше Бюро забезпечує процедуру реєстрації торговельної марки в Митному реєстрі, захист інтересів власника свідоцтва на знак для товарів і по
слуг в суді, роботу з державними органами (Антимонопольний комітет, Державна митна служба тощо) задля забезпечення прав інтелектуальної власності власника торговельної марки.
Comments